Прислів’я та приказки - Мои файлы - Каталог файлов - Школа
Четверг, 30.03.2017, 00:59
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Освіта
Реклама
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Яндекс.Метрика
...
...
Вход на сайт
Block title
Block title
Главная » Файлы » Мои файлы

Прислів’я та приказки
Весь материал в архиве.
Уважаемый посетитель сайта!
Чтобы скачать, Вам нужно кликнуть по рекламе.

21.02.2016, 12:20

Прислів’я та приказки

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, 

а відтак і українського, належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  • Більше діла — менше слів.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • М'які слова і камінь крушать.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Удар забувається, а слово пам'ятається.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Дурний язик — голові не приятель.
  • Бджола мала, а й та працює.
  • Без діла жить — тільки небо коптить.
  • Без діла слабіє сила.
  • Без охоти нема роботи.
  • Без роботи день роком стає.
  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  • Без труда нема плода.
  • Будеш трудиться — будеш кормиться.
  • Губами говори, а руками роби!
  • Де руки й охота, там скора робота.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • Діло майстра величає!
  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
  • Добре роби — добре й буде!
  • Добрий початок — половина діла.
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • Заклопотався, як квочка коло курчат.
  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  • Кожна птичка своїм носиком живе.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
  • На охочого робочого діло найдеться.
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  • Печені голуби не летять до губи.
  • Під лежачий камінь вода не тече.
  • Поки не упріти, поти не уміти.
  • По роботі пізнати майстра.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Роби до поту, а їж в охоту!
  • Робить, як чорний віл.
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Старається, як мурашка.
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
  • Труд чоловіка кормить.
  • Трудова копійка годує довіку.
  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
  • Хто багато робив, той і багато знає.
  • Хто в роботі, той і в турботі.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто робить кревно, той ходить певно.
  • Хто що вміє, то і діє.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  • Чесне діло роби сміло!
  • Щира праця мозолева.
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Як дбаєш, так і маєш.
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
  • Буде добре, як мине зле.
  • Будь добрим - бідним станеш.
  • Від добра ніхто не тікає.
  • Від добра добра не шукають.
  • Все добре, що добре кінчається.
  • Добре чути далеко, а зле ще далі.
  • Добре ім'я краще багатства.
  • Добре роби - добре й буде.
  • Добре треба шукати, а зло саме прийде.
  • Добрий, хоч до рани прикладай.
  • Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
  • Доброму всюди добре.
  • Добро пушить, а лихо сушить.
  • Зі всіма добрий - собі лихий.
  • Кого добро нагріє, той дуріє.
  • Як не було добра змалку, то не буде до останку.
  • Світ не без добрих людей.
  • Там добре, де нас нема.
  • Природа одному мати, другому — мачуха.
  • Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
  • На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
  • Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
  • Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
  • Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
  • Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
  • Як небесна височина, так морська глибина.
  • За рідною землею і в небі скучно.
  • Високі гори мають глибокі доли.
  • Де високі гори, там глибокі доли.
  • Нема гори без долини.
  • З гори не треба пхати — само піде.
  • Гора з горою не сходиться.
  • Гора народила мишу.
  • З гори вскач, а на гору хоч плач.
  • І за горами люди живуть.
  • Поле має вуха, а ліс очі.
  • Поле бачить, а ліс чує.
  • Дай полю гною - дасть хліба вволю.
  • Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
  • Там того поля на заячий скік.
  • Хто полю годить, тому жито родить.
  • Як листя жовтіє, то поле смутніє.
  • Пора до двора: сходить місяць і зоря.

  • Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
  • Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
  • З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
  • Зорі з неба здіймає.
  • Тільки зірок з неба не знімає.
  • Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.
  • Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.
  • Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.
  • Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
  • Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
  • Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.
  • Місяць — козацьке сонце.
  • Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.
  • Молодий місяць не всю ніч світить.
  • Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.

  • Після дощу і сонце засяє.
  • Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.
  • Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.
  • Зимове сонце, як удовине серце.
  • Блисне сонце і в наше віконце.
  • Засвітить сонце і в наше віконце.
  • Взимку сонце крізь плач сміється.
  • Весняне сонце, як дівчини серце.
  • Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
  • Досить одного сонця на небі.
  • Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
  • І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
  • І на сонці є плями.
  • Не маю ні від сонця, ні від місяця.
  • Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
  • Після дощу сонце засяє.
  • Сонце — батько, місяць — вітчим.
  • Сонце блисне — мочар висхне.
  • Сонце - Бог, небо - не Бог.
  • Сонечко в дорозі не спіткнеться.
  • Сонце блищить, а мороз тріщить.
  • Сонце іде на літо, а зима на мороз.
  • Сонце на всіх однаково світить.
  • Сонце світить на добрих і злих.
  • Сонця в мішок не зловиш.
  • Сонця решетом не вхопиш.
  • Чим вище світло стоїть, тим далі його видно.
  • Світить, та не гріє.
  • Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
  • Від своєї тіні не сховаєшся.
  • І найменший волос свою тінь кидає.
  • Нема тіні без світла.
  • Темно, хоч падай.
  • Темно, хоч очі виколи.
  • Темно, хоч татарву веди.
  • Темно в хаті, як у горобину ніч.
  • Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
  • Глибока вода тихо пливе.

  • Тихо, хоч мак сій.
  • Від великої води надійся шкоди.
  • Сильна вода греблю рве.
  • Вода в решеті не встоїться.
  • Вода в одного бере, а другому дає.
  • На воді млин стоїть, та од води погибає.
  • Водою воду не загатиш.
  • Вчорашньої води не доженеш.
  • В глибокій воді — велика риба.
  • Глибока вода не каламутиться.
  • Де вода, там і біда.
  • З брудної води іще ніхто чистим не вийшов.
  • Мала вода — великий шум.
  • Не в кожній воді мило розпуститься.
  • Не скрізь там вода, куди хилиться верба.
  • Прийшло з води, пішло з водою.
  • Тяжко плисти проти води.
  • Стояча вода — калюжа.
  • Бистра вода надійде та й перейде, а тиха мулить та й мулить.
  • Тиха вода людей топить, а швидка тільки лякає.
  • Мала крапля великий камінь продовбає.
  • Аби вода, а жаби будуть.
  • Аби болото, а чорти найдуться.
  • Аби болото, а жаби будуть.
  • В болото влізти легко, а назад хоч воли впрягай.
  • В тихому болоті чорти водяться.
  • Витягни біду з болота, а вона тобі на голову сяде.
  • Кому болото, а кому злото.
  • Ліпше своє болото, як чуже золото.
  • Кожна жаба своє болото хвалить.
  • Хто обкидає болотом інших, у того руки брудні.
  • Море — рибальське поле.
  • В морі тому води багато, що її ніхто не п'є.
  • Жди з моря погоди, то роса очі виїсть.
  • Ложкою моря не вичерпаєш. 
  • Не море топить кораблі, а вітер.
  • Ночвами моря не переплисти.
  • По морі плавав, а води не бачив.
  • Роздайся, море, тріска пливе.
  • Сім літ морячив і моря не бачив.
  • Хвали море, а держися землі. 
  • Море перепливти — не поле перейти.
  • Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
  • Хто переплив море, той знає горе.
  • Всі ріки до моря ведуть.
  • Глибока річка, як думка, йде спокійно.
  • Добре річці з потоками.
  • Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
  • Від вогню і камінь трісне.

  • Без вогню пече.
  • В вогонь за ним пішов би.
  • Вогонь вогнем не загасиш.
  • Вогонь — біда, і вода — біда, а без вогню і без води ще більша біда.
  • Вогонь — добрий слуга, але поганий хазяїн.
  • Вогонь і вода добре служать, але лихо панують.
  • Вогонь і вода добрі служити, але лихі панувати.
  • Вогонь — то брат води.
  • Вогонь - цар, а водиця - цариця.
  • Вогонь все спалить, а вода від одного бере, а другому дає.
  • Вогонь з водою ніколи не погодиш.
  • Вогонь палить, вода студить.
  • Вода з вогнем не товариші.
  • З вогнем не жартуй.
  • З водою та вогнем не грайся.
  • З вогнем не жартуй, воді не вір і з вітром не дружи.
  • Вогонь — більший ворог, як вода.
  • В сіні вогню не сховаєш.
  • Вогонь кочерги не боїться.
  • В ополонці вогонь не страшний.
  • Вогню в шапці не гасять.
  • Гаси вогонь, поки не розгорівся.
  • З вогню та в полум'я.
  • У вогні залізо сталиться.
  • Вогню в полі далеко не занесеш.
  • Де руки гріть, там треба і вогню.
  • З одного поліна вогню не розломиш.
  • З сухого дерева добре вогонь класти.
  • Кого не пече, той не відсувається.
  • Кого не пече, тому не гаряче.
  • Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
  • Мокрого поліна вогонь не лиже.
  • На вогонь дров не наберешся, а на піт — сорочок.
  • На старому вогнищі добре вогонь розкладати.
  • Ні вогню, ні полум'я — тільки дим.
  • Проти вогню і камінь лютує.
  • Кого не пече, той не відсувається.
  • Кого не пече, тому не гаряче.
  • Багато диму — мало тепла.
  • Нема диму без вогню.
  • Де дим, там і вогонь.
  • Де вогню нема, там не куриться.
  • Головня мала, а диму повна хата.
  • Багато диму — малий вогонь.
  • Тікав від диму та впав у вогонь.
  • Під попелом жару не знати.
  • Із малої іскри великий вогонь буває.
  • І лід дасть іскру, як дуже потерти.
  • І найменша іскорка зродить най¬більший вогонь.
  • І в попелі іскра буває.
  • Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.
  • Без підпалу і дрова не горять.
  • Біля сухого дерева й сире горить.
  • Криве дерево горить так, як пряме.
  • Одна головня і в печі гасне, а дві і в полі горять.
  • Коли дрова горять, тоді й кашу вари.
  • Що горить, то не мерзне.
  • Що має згоріти, то не потоне.
  • Що не горить, того не треба гасити.
  • Не горить, а тліє.
  • Така погода, що хто вмер, той каятиметься.

  • Тиха погода, хоч мак сій.
  • Буде погода: насподі болото, а зверху вода.
  • Буде погода, як не потече зверху вода.
  • В часи погоди бійся великої води.
  • В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене.
  • Після дощу буває ясна погода.
  • По бурі приходить гарна погода.
  • Погода — всім вигода, а сльота — всім гризота.
  • Погода: один день блисне, а сім день кисне.
  • Погода робить сіно, а час - гроші.
  • Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
  • Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
  • Буря і дуба звалить.

  • Блискавка блисне — й камінь трісне.
  • Буря в склянці води.
  • Чим більша буря, тим скоріш проходить.
  • Багато грому — мало дощу.
  • Грім б'є у високе дерево.
  • Грім такий, що хоч тури гони, то не почують.
  • Грім гучний, а дощик малий.
  • Де грім гуде, там мокне хтось.
  • Доки грім не гримне, баба не перехреститься.
  • До першого грому земля не розмерзається.
  • Звідки не візьми - грім серед ясного неба.
  • І в погоду часом грім ударить.
  • Вітер надворі — радість і горе.

  • Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.
  • Вітер подме — і сліди замете.
  • Вітер не дме, то й очерет не шумить. 
  • Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
  • Вітер не піймаєш, дим не заховаєш.
  • З вітром прийшло, за вітром і пішло.
  • Кожний вітер по-своєму дме.
  • Як вітер не дме, то й листя не шелестить.
  • Південний вітер - бідний батько.
  • Посієш вітер - пожнеш бурю.
  • Тепер уже не тим вітром повіяло.
  • Хто вітрові служить, тому димом платять.
  • Натягай вітрила, поки вітер віє.
  • Не всякі сліди вітер піском заносить.
  • Вітер у кишенях свище.
  • Вітер у голові.
  • Вітра в полі доганяти.
  • Шукай вітра в полі.
  • Куди вітер, туди й він.
  • Куди хилить вітер, туди й гілля гнеться.
  • Мені все вітер в очі - як вдень, так і вночі.
  • Валиться з ніг від самого вітру.
  • Верхове галуззя вітри ломлять.
  • Дощ упору — золото.

  • Від дощу — не у воду, від вогню — не в полум'я.
  • Від дощу під борону не сховаєшся.
  • Від дощу втік, а під ринву сховався.
  • З-під ринви та на дощ.
  • Дощ іде - гриби будуть.
  • Дощ у жнива — як п'яте колесо до воза.
  • Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь бог чопок загубив та й нічим заткнуть.
  • Дощ і сніг на небі не згниють, але на землю прийдуть.
  • Дощ вимочить, сонечко висушить, а буйні вітри голову розчешуть.
  • Із стріх не капає, коли дощ не падає.
  • Коробом сонце, ситом дощ.
  • Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
  • На дощі змокнеш і в плащі.
  • Чоловік - не глина, а дощ - не дубина, не розмочить і не поб'є.
  • Весною відро води - ложка болота, восени ложка води - відро болота.
  • Навесні корець дощу ложку болота дає, восени ложка дощу — корець болота.
  • Не треба дощ просити, він прийде, як будем косити.
  • Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Оце дощ глухий: не йде, де просять, а йде, де косять, не йде, де чорно, а йде, де вчора.
  • Як сіно косять, то дощів не про¬сять - самі йдуть.
  • Ранній дощ, що вдовиний плач: довго не триває.
  • Там такі дощі перуть, що аж клекотить.
  • Нехай іде дощ, наловим риби — буде борщ.
  • Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.
  • Вміє поміж дощ ходити.
  • Не все дощ іде, як гримить.
  • Без хмари дощ не приходить.
  • З великої хмари малий дощ.
  • Не кожна хмара приносить дощ.
  • Скільки хмара не стоятиме, а зсунеться.
  • Зібралися тучки в кучки.
  • Бачить лиска, відкіль блиска, хвостом має, хмари не розмає.
  • Град аж стогне в хмарі.
  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

  • До завірюхи треба кожуха.
  • Це не те, що мете, а те, що віє.
  • Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
  • Така благодать, що й світа божого не видать.
  • Мороз, аж іскри сиплються.
  • Мороз і залізо рве та на льоту птицю б'є.
  • Мороз не велик, та стоять не велить.
  • Мороз — не свій брат.
  • Мороз пішов поза шкірою.
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
  • Хто бореться з морозом, у того завжди вуха мерзлі.
  • Хто на морозі не бував, той і лнха не видав.
  • Уночі тріщить, а вдень плющить.
  • Багато снігу в році — багато хліба в тоці.
  • Нема снігу — нема сліду.
  • Сніг сипле мов з рукава.
  • Снігу надме — хліба прибуде, вода розіллється — сіна набереться.
  • Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
  • Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
  • Ще і в мишачу нірку навіє снігу.
  • Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
  • Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, то й пастух устане.
  • В ноги пече, а з носа тече.
  • Пар костей не ломить.

  • Зимове тепло, як мачушине добро.
  • Де тепло, там і добро.
  • Так тепло, як циганові під ятером.
  • Тепло, як у вусі.
  • В зимовий холод кожний молод.
  • Ні холодно, ні душно, як на святках у сіряках.
  • Так холодно, що якби не вмів дрижати, то замерз би.
  • Холодно в хаті, хоч вовків ганяй.
  • Холодно, хоч собак ганяй.
  • Холод - не брат.
  • Холод не терпить голоду.
  • Що за холод, як козак молод.
  • В ліс не з'їздиш, то й на печі замерзнеш.
  • Казала баба: «Я на марець виставлю палець»,— та й у березні замерзла.
  • Мерзлякуватому й на печі холодно.
  • Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес,— та все задурно.
  • Хто змок, той води не боїться.
  • Дрижаків наївся.
  • Краще почервоніти, як посиніти.
  • Кожух лежить, а дурень дрижить.
  • На кожусі лежав, від холоду дрижав.
  • Велике дерево поволі росте.

  • Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
  • Ліс сам себе чистить.
  • Не привик ліс до наших коліс.
  • Слухай, діброво, що ліс говорить.
  • Під лісом живе, а соломою топить.
  • Що в лісі родиться, то в дворі згодиться.
  • Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться.
  • Вітер ламає найбільше дерево.
  • Від одного удару дерево не падає.
  • Дерево замолоду нагинай — будеш мати в саду рай.
  • Дерево падає, куди хилиться.
  • Дерево криве, та яблука солодкі.
  • Одно дерево — то ще не ліс.
  • Криве дерево, але рівно горить.
  • Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала.
  • Пізнати дерево по його плоду.
  • Сади деревину — будеш їсти садовину.
  • Де коріння, там і дерево.
  • Верба, що лугова трава: її викосиш, а вона знову виросте.
  • Де верба, там і вода.
  • Дарма верба, що груш нема, аби зеленіла.
  • Аби дубки, а берізки будуть.
  • Дуб — дерево хороше, та плоди його свиням годяться.
  • Дуб ламається, а лозина нагинається.
  • За одним разом дуба не зрубаєш.
  • І великий дуб від малої сокири падає.
  • Кожний дубок хвалить свій чубок.
  • Не вибереш дубинки без кривинки.
  • Смола до дуба не пристане.
  • Осика груш не родить.
  • Осика сама собі дме, сама горить, сама собі й воду носить.
  • Де дуби, там і гриби.
  • Де один грибок, там цілий вінок.
  • Жди, грибе, може, тебе хтось здибле.
  • І гриба знайти треба мати щастя.
  • Коли грибно, то і хлібно.
  • Назвався грибом — лізь у кошик.
  • Не зігнешся до землі, то й гриба не знайдеш.
  • Не тепер по гриби ходити, але восени, як будуть родити.
  • Про гриб не згиб.
  • З'явилися опеньки — літо закінчилося.
Категория: Мои файлы<
Просмотров: 141 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0