Вплив умов середовища існування

Для одних видів значення якого-небудь чинника коливаються дуже істотно, для інших його коливання обмежені. Відомо, що щука витримує температуру від 0 до +35 °С, а форель почува­ється погано вже при температурі трохи вищій від +20 °С. Деякі тропічні рибки, яких розводять в акваріумах, не витримують зниження температури до +10 °С.

Часто організми поширені в географічних районах, межі яких визначаються значеннями якогось фізичного чинника. Особливо важливими є при цьому не середні значення такого чинника, а його максимальні або мінімальні значення. Напри­клад, звірена межа поширення гігантського цереуса (великого кактуса в пустелях Північної Америки) збігається з лінією, що позначає території, у яких зимові заморозки тривають не більше 1,5 доби. Якщо в якійсь місцевості хоча б один раз температура впаде нижче 0°С і протримається дві доби, кактус загине. У тих місцях, де він росте, заморозки справді бувають, але щоразу три­вають трохи більше доби. Отже, гігантський цереус може після них відтанути й вижити.

Екологічна ніша

Колений вид рослини або тварини має якусь спеціалізацію, яка дозволяє йому вижити. Ця спеціалізація визначається:

—     місцем перебування виду в просторі (живе на суші або
у воді, па дні або біля поверхні, на землі або на деревах
тощо);

—     стосунками з іншими видами {їхня жертва, хижак або
конкурент);

—     яким умовам середовища надає перевагу (температура,
доступність води тощо).

Для визначення такої спеціалізації у 20-х роках XX ст. ан­глійський еколог Чарлз Елтон (1900—1991) запропонував термін «екологічна ніша». Можна сказати, що середовище проживання виду — це його адреса, а екологічна ніша — його професія.

Так, одну й ту саму нішу травоїдних тварин в Австралії за­ймають кенгуру, в Африці — антилопи. Нішу птахів, які жив­ляться нектаром квітів, у Південній Америці займають колібрі, а в Африці — нектарниці.

Види, що живуть в одному середовищі проживання, не мо­жуть займати одну й ту саму нішу, оскільки між ними може виникнути конкуренція за корм, місця гніздування — у тварин, і за воду, простір, світло та поживні речовини — у рослин. Ця конкурентна боротьба закінчується тим, що один вид витісняє інший із певної території. Так було в XIX ст. в Австралії, коли завезені європейцями на цей материк кролики розплодилися у ве­ликій кількості при відсутності хижаків і стали конкурентами овець на пасовищах. Тому організми в одній екосистемі завжди займають різні екологічні ніші.