Природа як цілителька

В аптеках є безліч різноманітних ліків: пігулки, ампули, по­рошки. Утім ліки можна знайти не тільки в аптеці. Сама природа має величезну цілющу силу.

Уже в сиву давнину склалися уявлення про вплив на здоров'я людини навколишнього середовища. Батько медицини Гіппо­крат, який жив у V—IV ст. до н. є., указував на те, що природні умови деяких місцин допомагають позбутися недуг, й іноді, аби вилікуватися, досить перемінити місце проживання.

Найсильнішими ліками в природній аптеці є клімат. Темпе­ратура повітря, атмосферний тиск, сила й напрямок вітру, роз­ташування місцевості над рівнем моря, особливості ландшафту впливають на здоров'я людей. Разом або окремо ці умови впли­вають на людський організм рефлекторно, тобто через нервову систему проти волі людини.

У лікуванні хвороб органів дихання допомагає морський клімат. Вологе повітря теплого узбережжя, просочене морською сіллю, знищує чимало хвороботворних бактерій і подразнює слизову оболонку дихальних шляхів, стимулюючи їхнє самоочи­щення. Лікування морським кліматом у поєднанні з морським купанням одержало назву та ласо терапії (від грец. іеіазза — море і іегареіа — лікування).

Сучасна медицина активно використовує аеротерапію, тобто цілющий вплив повітря, та сонцелікування. Сонячне

222

випромінювання спонукає організм упорядковувати обмін ре­човин. Цим і пояснюється загальнозміцнювальна дія сонця. Утім сонце, як і всілякі ліки, корисне лише в певних дозах. Тривалі сонячні ванни, шкідливі для організму людини.

Доведено, що клімат степів (сухий, спекотний улітку) до­помагає лікувати туберкульоз. А повітря лісу, особливо хвой­ного — справжній еліксир здоров'я. Чому ж лісові аромати ма­ють лікувальні властивості? Виявляється, багато дерев, особливо хвойних, виділяють у повітря незвичайні речовини — фітонциди (від грец. ріоп — рослина і латин, сейо — убиваю). На значну кількість бактерій і вірусів фітонциди діють згубно. Саме тому санаторії для лікування легеневих захворювань розташовані серед соснових борів.

Відомо, що серед мешканців високогір'їв багато довгожите­лів. Фахівці часто пояснюють це цілющими властивостями чи­стого гірського повітря. Однак зі збільшенням висоти знижується атмосферний тиск, зменшується й насиченість повітря киснем. На висоті 3000 м над рівнем моря тиск у 1,5 разу менший, ніж на рівнині. Це означає, що кисень гірше проникає в легені. Зда­валося б, яка користь може бути від нестачі кисню? А тим часом користь є. Організм людини, яка потрапила в гори, починає адаптуватися до нових умов: прискорюються обмінні процеси, поліпшується вентиляція легень, збільшується вміст еритроци­тів і гемоглобіну в крові. Усе це благотворно позначається при лікуванні різноманітних захворювань. Але й тут треба знати міру. Із підйомом на значні висоти (понад 3000 м) у нетренованих людей може початися гірська хвороба {головний біль, сухий ка­шель, відсутність апетиту). її причина — порушення механізмів адаптації до умов високогір'я та гостре кисневе голодування.

Люди здавна надавали величезного значення каменям. При­чому не тільки коштовним і рідкісним, але й найпростішим. На­приклад, уважалося, що берил допомагає при хворобах печінки, а хризоліт позбавляє нічних страхів, агат може знешкодити зміїну отруту, а гірський кришталь додає молока жінкам, що годують немовлят.

Продовжуючи говорити про лікувальні властивості каменів, пригадаємо про цілющі властивості мінеральних вод. Зазвичай це підземні води й місця, де вони виходять на поверхню, які здавна були місцями паломництва стражденних.

223