Праця хлібороба завжди була почесною і святою. «Із хліборобів виходять найбільш мужні люди, дохід хлібороба найчистіший і найбільш: правильний і найменше збуджує заздрість*,— уважав наиславетнішии політичний діяч Стародавнього Риму Катон Старший.

«Отже, лишається дати землі нашій — Матері — ймення / По справедливості, бо ж із землі все живе народилось. / Таж і тепер ще з землі виповза животина всіляка, / Зроджена там із дощу і вологої палкості сонця» (пер. А. Содомори),— так писав давньоримський поет і філософ І ст. до н. є. Тіт Лукрецій Кар у відомій поемі «Про природу речей».

Із давніх часів люди найбільш ретельно вивчали верхній шар ґрунту — орний, де розміщуються корені рослин. До другої половини XIX ст. увага вчених була прикута лише до цього шару ґрунту. Люди найперше переймалися отриманням гарного врожаю, тож їм слід було розібратися в тому, як ґрунт живить рослини, які його властивості благотворно впливають на них, а які, навпаки, ускладнюють їхнє життя. Отож у першу чергу вони вивчали механічний склад та органічну речовину ґрунту, від яких залежить постачання рослин усім необхідним.

Всесвітньовідомий англійський натураліст Чарлз Дарвін одну зі своїх останніх книг присвятив ролі дощових черв'яків в утворенні ґрунтів. Вона так і називається: «Утворення ґрунтового шару дощовими черв'яками». У ній він зазначає, що, змішуючи рослинні залишки у своєму кишечнику з дрібними частинками ґрунту, дощові черв'яки створюють ґрунтову структуру — грудкуватість. Окрім того, ходами черв'яків, котрі часто сягають на глибину до 2 метрів і більше (особливо вони глибокі в тропічних ґрунтах — там, де ґрунт глибше прогрівається), у ґрунт проникають вода й повітря, поліпшуючи тим самим умови розвитку коренів і ґрунтових мікроорганізмів. Дарвін показав, що весь гумусовий шар садових і городніх ґрунтів Англії пройшов через кишечник дощових черв'яків, тобто вміст гумусу та його структура створені ними — вони й розподілили гумус у ґрунті. Саме тому гумусовий шар ґрунту Дарвін назвав «тваринним» ґрунтом.

86