Дріжджі

Без дріжджів не молена спекти звичний для нас хліб, приготу­вати вино, пиво та квас. Дріжджі мають здатність перетворювати цукор на спирт і вуглекислий газ. А сама назва «дріжджі» по­ходить від старослов'янського слова «дрождія» — осад, відстій (у пивоварінні або виноробстві). Людина почала використовувати дріжджі ще тоді, коли навіть не підозрювала про їхнє існування. Наприклад, напій, схожий на сучасне пиво, був відомий у Старо­давньому Єгипті у II тисячолітті до н. є. Там-таки виник спосіб приготування хліба з кислого дріжджового тіста.

Лише в 1680 році нідерландський натураліст Антоні ван Левенгук, розглядаючи під мікроскопом краплю пива, що бродило, уперше побачив клітини дріжджів. І тільки в 70-х роках

XIX ст. відомий французький мікробіолог Луї Пастер довів, що саме дріжджі викликають бродіння.

Що не таке дріжджі? Це гриби, що не утворюють грибниці. Вони ростуть у вигляді маси окремих клітин. Такі одноклітинні форми відомі серед усіх класів грибів. Деякі з них, наприклад пекарські дріжджі, у вигляді окремих клітин існують усе життя. Якщо де гриб поряд із окремими клітинами утворює і розгалужену грибницю, то його називають дріжджеподібним.

«Диких» видів дріжджів відомо кілька сотень, причому багато з них не спричиняють бродіння. Але майже всі дріжджі — справжні ласунки. Фрукти та ягоди, квітковий нектар і березовий сік, соковиті частини рослин — улюблені місця їхнього проживання. Часто дріжджі поселяються всередині різних безхребетних тварин. А от у ґрунті або в деревині, що розкладається, їх мало. Є серед дріжджів і небезпечні для людини види, що викликають серйозні захворювання.

Живі істоти, які існують тільки в безкисневому середовищі, одержали назву аеробні. Цим організмам вистачає енергії, яка утворюється в результаті бродіння та розщеплення глюкози — процесів, що не потребують участі кисню.