| [ Скачать с сервера (15.0 Kb) ] | 23.03.2015, 10:09 |
Біосфера — найбільша екосистема Простір, у якому живуть живі організми та який перебуває під впливом їхньої життєдіяльності, називають біосферою. Самі організми, а також, речовини, що вони їх використовують, накопичуються в їхніх тілах або, навпаки, виділяються ними в зовнішнє середовище — це теж частина біосфери. Таким чином, до складу біосфери входить уся водна товща океанів та їхнє дно аж до найбільших глибин, уся поверхня суходолу з його ґрунтами, рослинним покривом і тваринним світом. Нарешті, майже вся товща атмосфери. Остання, хоча й не може слугувати середовищем постійного існування організмів (на відміну від водної товщі або поверхні континентів), усе-таки є результатом їхньої активності, а з іншого боку — необхідною умовою для існування організмів. Плоди діяльності живих істот минулих геологічних епох на кшталт покладів кам'яного вугілля, нафти або кальцію (залишків скелетів морських організмів, що існували колись на Землі) іноді також розглядають як частину біосфери. Ці речовини давно вже вийшли з біогенного (тобто пов'язаного з життям) кругообігу й, перебуваючи в земних надрах, здавалося б, не впливають на існування сучасних організмів. Але ж людина — теж частина біосфери, вона навчилася отримувати для себе чималу користь, спалюючи викопне паливо й залучаючи тим самим у кругообіг хімічні елементи (насамперед Карбон), що колись були зв'язані в тілах живих організмів. У результаті такої діяльності в повітрі почав неухильно підвищуватися вміст вуглекислого газу С02. Це також слід розглядати як біосферний процес, причому такий, що загрожує глобальним потеплінням і порушенням сформованої рівноваги на планеті. Поняття «біосфера* запровадив у наукову літературу австрійський геолог Едуард Зюсс у 70-х роках XIX ст. Однак широкого використання цей термін набув лише в XX ст. після робіт російського дослідника Володимира Івановича Вернадського (1863—1945). На думку Вернадського, уся відома за геологічними відкладеннями історія Землі містить сліди діяльності живих організмів і вже за визначенням є історією біосфери. Становлячи надзвичайно малу частку від загальної маси Землі, «жива речовина» відзначається дуже високою активністю, споживаючи, 189
виділяючи и накопичуючи у своїх тілах ті чи інші елементи у величезних кількостях. Вернадський був також, глибоко переконаний у тому, що життя вічне, а питання про походження життя ненаукове, оскільки раціонального способу його вирішення поки що не існує. Він неодноразово підкреслював невипадковий, закономірний характер біосфери як земного явища й при цьому вірив у те, що й на інших планетах можливе життя, а відповідно й інші біосфери. Вернадський розглядав людину як природну частину біосфери. У майбутньому, вважав учений, біосфера має перетворитися на ноосферу (від грец. пооз — розум і зрНега — куля), тобто перейти в такий стан, коли людська думка виступатиме як одна з основних сил, що визначають розвиток цієї оболонки. Підрахувати, скільки всього видів живих істот виникало й зникало на Землі, неможливо. Багато з них з'являлися й зникали так швидко, що їхня історія нагадує метеор, який промайнув у нічному небі. На думку деяких учених, час існування одного виду в середньому становить приблизно 660 тис. років. Однак, приміром, акули або головоногі молюски (кальмари), майже не змінюючись, живуть як види вже багато мільйонів років, являючи собою приклад ідеального пристосування до навколишнього середовища. Щоправда, й природні умови в зоні теплих і тропічних морів, де вони живуть, звідтоді майже не змінилися. Отже їхні мешканці без великих зусиль «законсервували» свій вигляд до наших днів. В історії життя на Землі траплялися такі катастрофи, коли біологічна різноманітність різко зменшувалася за відносно короткі в геологічному масштабі терміни, причому як на суходолі, так і в океані. Багато видів зникали насамперед під час тих чи інших геологічних зрушень: земна кора опускалася або піднімалася, наростала діяльність вулканів, змінювався рівень моря, а внаслідок усього цього й клімат. Планета пережила три подібні катастрофи (435, 345 і 185 млн років тому), і кожна з них істотно скорочувала біологічну різноманітність на Землі.
| |
|
| |
| Просмотров: 641 | Загрузок: 6 | | |
Біосфера — найбільша екосистема