Біосфера — найбільша екосистема - природознавство 6 клас - Конспекти уроків - Каталог файлов - Школа
Суббота, 25.02.2017, 18:21
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Освіта
Реклама
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Яндекс.Метрика
...
...
Вход на сайт
Block title
Block title
Главная » Файлы » Конспекти уроків » природознавство 6 клас

Біосфера — найбільша екосистема
Весь материал в архиве.
Уважаемый посетитель сайта!
Чтобы скачать, Вам нужно кликнуть по рекламе.

23.03.2015, 10:09

Біосфера — найбільша екосистема

Простір, у якому живуть живі організми та який перебуває під впливом їхньої життєдіяльності, називають біосферою. Самі організми, а також, речовини, що вони їх використовують, на­копичуються в їхніх тілах або, навпаки, виділяються ними в зо­внішнє середовище — це теж частина біосфери. Таким чином, до складу біосфери входить уся водна товща океанів та їхнє дно аж до найбільших глибин, уся поверхня суходолу з його ґрун­тами, рослинним покривом і тваринним світом. Нарешті, майже вся товща атмосфери. Остання, хоча й не може слугувати сере­довищем постійного існування організмів (на відміну від водної товщі або поверхні континентів), усе-таки є результатом їхньої активності, а з іншого боку — необхідною умовою для існування організмів.

Плоди діяльності живих істот минулих геологічних епох на кшталт покладів кам'яного вугілля, нафти або кальцію (залиш­ків скелетів морських організмів, що існували колись на Землі) іноді також розглядають як частину біосфери. Ці речовини давно вже вийшли з біогенного (тобто пов'язаного з життям) круго­обігу й, перебуваючи в земних надрах, здавалося б, не впливають на існування сучасних організмів. Але ж людина — теж частина біосфери, вона навчилася отримувати для себе чималу користь, спалюючи викопне паливо й залучаючи тим самим у кругообіг хімічні елементи (насамперед Карбон), що колись були зв'язані в тілах живих організмів. У результаті такої діяльності в повітрі почав неухильно підвищуватися вміст вуглекислого газу С02. Це також слід розглядати як біосферний процес, причому такий, що загрожує глобальним потеплінням і порушенням сформованої рівноваги на планеті.

Поняття «біосфера* запровадив у наукову літературу ав­стрійський геолог Едуард Зюсс у 70-х роках XIX ст. Однак ши­рокого використання цей термін набув лише в XX ст. після робіт російського дослідника Володимира Івановича Вернадського (1863—1945). На думку Вернадського, уся відома за геологічними відкладеннями історія Землі містить сліди діяльності живих ор­ганізмів і вже за визначенням є історією біосфери. Становлячи надзвичайно малу частку від загальної маси Землі, «жива ре­човина» відзначається дуже високою активністю, споживаючи,

189

 

виділяючи и накопичуючи у своїх тілах ті чи інші елементи у величезних кількостях.

Вернадський був також, глибоко переконаний у тому, що життя вічне, а питання про походження життя ненаукове, оскільки раціонального способу його вирішення поки що не існує. Він неодноразово підкреслював невипадковий, закономірний характер біосфери як земного явища й при цьому вірив у те, що й на інших планетах можливе життя, а відповідно й інші біосфери. Вернадський розглядав людину як природну частину біосфери. У майбутньому, вважав учений, біосфера має перетворитися на ноосферу (від грец. пооз — розум і зрНега — куля), тобто пе­рейти в такий стан, коли людська думка виступатиме як одна з основних сил, що визначають розвиток цієї оболонки.

Підрахувати, скільки всього видів живих істот виникало й зникало на Землі, неможливо. Багато з них з'являлися й зни­кали так швидко, що їхня історія нагадує метеор, який промай­нув у нічному небі.

На думку деяких учених, час існування одного виду в серед­ньому становить приблизно 660 тис. років. Однак, приміром, акули або головоногі молюски (кальмари), майже не змінюючись, живуть як види вже багато мільйонів років, являючи собою при­клад ідеального пристосування до навколишнього середовища. Щоправда, й природні умови в зоні теплих і тропічних морів, де вони живуть, звідтоді майже не змінилися. Отже їхні мешканці без великих зусиль «законсервували» свій вигляд до наших днів.

В історії життя на Землі траплялися такі катастрофи, коли біологічна різноманітність різко зменшувалася за відносно ко­роткі в геологічному масштабі терміни, причому як на суходолі, так і в океані. Багато видів зникали насамперед під час тих чи інших геологічних зрушень: земна кора опускалася або підні­малася, наростала діяльність вулканів, змінювався рівень моря, а внаслідок усього цього й клімат. Планета пережила три подібні катастрофи (435, 345 і 185 млн років тому), і кожна з них істотно скорочувала біологічну різноманітність на Землі.

 

Категория: природознавство 6 клас< | Теги: Біосфера — найбільша екосистема
Просмотров: 197 | Загрузок: 1 | Рейтинг: 0.0/0