Тема.   Поняття про періодичну систему хімічних еле­ментів Д. І. Менделєєва

Цілі уроку:   ознайомити учнів з будовою періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва; сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі; продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою.

Тип уроку:   комбінований. Форми роботи:   фронтальна бесіда, хімічний диктант, розповідь, самостійна робота. Обладнання:   періодична система хімічних елементів Д. Т. Менделєєва.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання, повторення вивченого матеріалу

1. Хімічний диктант за назвами й хімічними символами елементів

2. Робота біля дошки

Перевіряємо будову атома.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Актуалізація опорних знань

— Які відомості можна знайти про хімічний елемент у періодичній системі?

ü  Хімічний символ;

ü  назву;

ü  порядковий номер;

ü  атомну масу;

ü  будову атома.

2. Знайомство з будовою періодичної системи Д. І. Менделєєва

            У такому вигляді, як ми користуємося сьогодні, періодична систе­ма хімічних елементів була запропонована в 1861 році Д. І. Менделє­євим — російським ученим-хіміком. Тоді було відомо лише 62 елемен­ти, але всім знову відкритим елементам у ній знайшлося місце.

            У першій половині XIX століття відкриття нових хімічних елемен­тів поставило перед хімією проблему класифікації хімічних елементів, оскільки поділ на металічні й неметалічні був явно неповним.

            У пошуках основних властивостей для класифікації хімічних еле­ментів багато вчених дійшли висновку, що це може бути атомна маса.

            Німецький учений Й. Деберейнер (1829) запропонував класифі­кувати елементи на тріади (по три елементи) за ознакою, коли атомна маса середнього елемента в тріаді дорівнює середньому арифметично­му атомних мас крайніх елементів. Але далеко не всі атоми можна було описати такими тріадами. Англійський хімік Дж. Ньюлендс (1869) роз­містив елементи в ряд у міру збільшення їх атомних мас і дійшов висно­вку, що кожен восьмий елемент повторює властивості першого. Але вче­ний не зміг науково обґрунтувати таке положення. Російський учений Д. І. Менделєєв помітив періодичну зміну елементів і зумів пояснити залежність між величиною атомної маси елемента і властивостями про­стих і складних речовин. Цю закономірність було покладено в основу структури таблиці класифікації хімічних елементів, що відома як періо­дична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Ця система хімічних елементів сьогодні відома в усьому світі й ви­користовується ученими всіх країн. У ній положення кожного хімічного елемента описується точною адресою: порядковим номером, номером групи й періоду, на перетинах яких він знаходиться.        

            Поширено два варіанти таблиці: короткий і довгий. Розгляньмо ці варіанти. Елементи розташовуються в порядку зростання атомних мас і мають порядковий номер. Складений ряд елементів Д. І. Менделєєв поділив на короткі ряди, що починалися характерними металами (лужні метали:Li, Na, К, Rb, Сs, Fг) і закінчувалися типовими неметалами (га­логени: F, СІ, Вг, І, Аt). Пізніше було відкрито інертні елементи (благо­родні гази: Не, Ne, Аг, Кг, Хе, Rn), що завершують кожен ряд. Так сфор­мувалися горизонтальні ряди — періоди.

            Періоди — це горизонтальні ряди хімічних елементів. На сьогодні відомо сім періодів.

І, II, III — малі періоди, що складаються з одного ряду елементів.

IV, V, VI, VII — великі періоди, що складаються з двох рядів елемен­тів і можуть мати навіть більш ніж два ряди.

            Після розташування періодів один під одним утворилося вісім груп.

            Група — вертикальний стовпець елементів. У них зібрані елементи, що мають подібні хімічні властивості, хоча вони можуть відрізнятися за фізичними властивостями.

            Усередині групи елементи поділяються на головну і побічну групу.

Наприклад, Nе знаходиться в І періоді, VIII групі, головній підгрупі.

О — II період, VI група, головна підгрупа.

S — III період, VI група, головна підгрупа.

Особливу будову має VIII група. її головна підгрупа — інертні гази, а побічна складається з трьох тріад, що об'єднуються в природні родини:

Ферум Fе, Кобальт Со, Нікель Ni;

Рутеній Ru, Родій Rh, Палладій Pd

Осмій Оs, Іридій Іг, Платина Рt.

У нижній частині системи винесено два ряди по 14 елементів. Вони об'єднуються в природні родини «лантаноїди» й «актиноїди». Розмі­щення елементів по групах і родинах полегшує їх вивчення. Знаючи бу­дову і властивості одного з них, можна передбачити будову і властивості інших, що входять до цієї групи.

IV. Закріплення нового матеріалу

1.Назвіть період і групу, в якій знаходяться атоми:
С — II період, IV група, головна підгрупа;

А1 — III період, III група, головна підгрупа;

F — II період, VII група, головна підгрупа;

Fе — IV період, VIII група, побічна підгрупа;

Сu — IV період, І група, побічна підгрупа;

2. Тепер виконаємо завдання навпаки: ви по ланцюжку називаєте ім'я учня і положення атома в періодичній системі, а учень, чиє ім'я ви назвали, дає назву атома і складає нове завдання.

Наприклад:

ü  II період, IV група, головна підгрупа — Si Силіцій;

ü  II період, V група, головна підгрупа — N Нітроген...

3. Ми вже знаємо, що порядковий номер дорівнює заряду ядра атома, а кількість електронів в атомі дорівнює порядковому номеру. За но­мером періоду визначається кількість енергетичних рівнів.
Згадаймо, як ми записували будову атома на прикладі:

Порядковий номер — 7; заряд ядра — +7; електронів — 7.

II період, два енергетичні рівні.

Порядковий номер — 8; заряд ядра — +8, електронів — 8.

            Прокоментуйте схему будови атома Оксигену. II період, два енергетичні рівні, на першому два електрони, на дру­гому — шість електронів.

4. На додаток до вивчених елементів запишемо назви ще десятьох еле­ментів, які необхідно вивчити до наступного уроку.

5. Заповніть пропущені клітинки в таблиці.

V. Підбиття підсумків

            Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва — унікаль­ний довідковий посібник хіміка, що містить відповіді на багато питань про будову атомів, властивості хімічних елементів та їх сполук.

VI. Домашнє завдання

            Прочитати параграф і відповісти на запитання.

Творче завдання. Підготувати повідомлення про історію виникнення назв хімічних елементів (одну-дві на вибір).

      Скачати