Тема. Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних. - Біологія - Календарні плани - Каталог файлов - Школа

Каталог файлов

Главная » Файлы » Календарні плани » Біологія

Тема. Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних.
27.10.2012, 18:40

Тема. Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних.

 

Мета. Сформувати в учнів знання про основні ознаки голонасінних, за якими вони відрізняються від інших відділів вищих насінних рослин. Основні поняття і терміни: спора, насінина, насіннєві зачатки (макроспорангії), стробіли, спорофіли.

 Обладнання: таблиці "Послідовний розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери" (додаток А), малюнки із зображенням голонасінних (дерев, кущів, здерев'янілих ліан); обладнання для лабораторної роботи (див. текст).

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); практичні (виконання лабораторної роботи); самостійна робота з підручником.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної .діяльності.

Підготовча бесіда. Відгадайте загадку: Всі пани скинули кафтани — один пан не скинув кафтан (Ялинка в листяному лісі). А які ви знаєте загадки про ялину і сосну?

Сьогодні ми познайомимося з рослинами, які мають справжнє насіння. Саме наявність насіння дала можливість рослинам, які отримали назву "Голонасінні", широко розповсюдитись на Землі та мати досить велику чисельність (порівняно з відділами Мохи, Плауни, Хвощі, Папоротеподібні). Евристична бесіда. Як ви думаєте, чому виникла саме така назва "Голонасінні"? Тому що насіння цих рослин голе, не оточене оплоднем, як, скажімо, насіння яблуні, вишні, горіха.

Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо загальну характеристику рослин відділу Голонасінні як теоретично, так і практично в процесі виконання лабораторної роботи.

План

1. Характеристика змін клімату на Землі на межі палеозойської і мезозойської ер та вплив цих змін на рослинний покрив планети.

2.     Загальна характеристика голонасінних рослин.

3.     Виконання лабораторної роботи.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Характеристика змін клімату на Землі на межі палеозойської і мезозойської ер та вплив цих змін на рослинний покрив планети

1. Розповідь.

Напевно, ви чули, що весь час існування і розвитку життя на нашій планеті вчені ділять на так звані ери. Найдавніша ера — архейська, за нею йдуть протерозойська, палеозойська, мезозойська і кайнозойська (зараз ми живемо з кайнозойській ері). Кожна ера характеризується змінами клімату Землі, виникненням і зникненням різних форм живих організмів. Кожна ера ділиться на періоди. (Демонстрування таблиці "Послідовний розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери"). Наприклад, палеозойська ера складається з кембрійського, ордовицького, силурійського, кам'яновугільного і пермського періодів. Так, наприкінці кам'яновугільного періоду клімат на Землі став більш сухий і прохолодний. Деревоподібні папороті, Хвощі та Плауни, які панувати до цього часу, поступово вимерли. З'явилися перші голонасінні рослини — нащадки давніх папоротеподібних.

Походження голонасінних від давніх папоротеподібних доводять наявність багатьох спільних рис між цими рослинами. Ця подібність — не лише зовнішня. Спільні риси прослідковуються в будові органів: стебел, листків, коренів.

2.       Робота з таблицею. Розгляньте таблицю, подану в підручнику чи практикумі, й скажіть, які голонасінні рослини були першими.

3.   Пояснювальна бесіда. Першими голонасінними рослинами були насіннєві папороті, які згодом повністю вимерли. Насіння у насінних папоротей розвивалось на листках; шишок у цих рослин не було.

Насінні папороті мали вигляд дерев, ліан і трав. Від насіннєвих папоротей виникли інші голонасінні рослини.

Умови життя на планеті продовжували змінюватись. Чому рослини поступово вимирали? Там, де клімат ставав більш жорстким, давні голонасінні рослини поступово вимирали, оскільки на зміну їм з'явились більш досконалі рослини — давні хвойні. Потім їх змінили сучасні хвойні голонасінні рослини — сосна, ялина, ялиця (піхта).

Рослини, які розмножувалися насінням, краще пристосувалися до життя на суші, ніж рослини, що розмножувалися спорами. Особливо чітко це проявилося, коли клімат став менш вологим. Поясніть, чому.

На заростках папоротеподібних, що розвиваються зі спор, утворю­ються жіночі та чоловічі гамети (статеві клітини) — яйцеклітини і сперматозоїди. Для того, щоб гамети злилися, тобто, щоб відбулося запліднення, необхідна вода, в якій сперматозоїди рухаються до яйцеклітин. У голонасінних вільна вода для запліднення не потрібна, бо воно відбувається всередині насіннєвих зачатків. Так, у хвойних чоловічі гамети підходять до жіночих по пилкових трубках, що розвиваються всередині насіннєвих зачатків.

Іншими словами, у рослин, що розмножуються спорами, можливість запліднення залежить від наявності води у зовнішньому середовищі, а в рослин, які розмножуються насінням, цієї залежності нема.   '

Загальна характеристика голонасінних рослин

4.       Демонстрування шишок різних рослин і таблиці "Будова шишки ".
Подивіться уважно, як у шишках розташоване насіння.
Ця ознака і є головною, за якою голонасінні рослини відрізняються від покрито­ насінних.

5.         Розповідь. Голонасінні (близько 600 сучасних видів) — це переважно дерева, рідше чагарники або здерев'янілі ліани (демон­стрування представників голонасінних). Трав'янистих форм нема. Стебло цих рослин має камбій і здатне до вторинного потовщення, судин у більшості голонасінних немає, деревина складається тільки з трахеїд (видовжених мертвих клітин з товстими оболонками, якими знизу догори рухається вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами). За деякими винятками, голонасінні — вічнозелені рослини.

                Однією з важливих ознак цих рослин є наявність насінних зачатків, з яких після запліднення розвивається насіння. Але, на відміну від покритонасінних, насінні зачатки у них розташовані відкрито на мегаспорофілах — жіночих шишках (квіток нема). За допомогою вітру пилок, який розвивається на мікроспорофілах — чоловічих шишках — потрапляє на жіночі шишки, й згодом відбувається запилення та запліднення.

Сучасні голонасінні поширені по всій планеті, але найбільша їхня різноманітність — по периметру Тихого океану, в Австралії і на прилеглих островах.

Лабораторна робота № 15 Тема. Будова голонасінних.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

Виконання завдання практикуму. Використовуючи зміст параграфа підручника, заповніть таблицю.

Порівняльна характеристика голонасінних і папоротеподібних

 

 

 

 

Ознака порівняння

Папоротеподібні

Голонасінні

Чисельність

 

 

Умови зростання

 

 

Розміри

 

 

Чим розмножуються

 

 

Характеристика вегетативних органів:

 - корінь;

- стебло;

- листки

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Поставте "+" у відповідній графі таблиці:

1. Які рослини краще пристосовані до

умов

життя?

 

2. Рослини якого відділу мають складнішу будову?

 

3. Які рослини більш широко розповсюджені на Землі?

 

 

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф у підручнику. Дати відповіді на поставлені після тексту запитання. Закінчити завдання у практикумі.

 

Категория: Біологія | Добавил: pasha
Просмотров: 2517 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Block title
Block title
tak.ru
gismeteo
flagcounter
Flag Counter
wmlink
...
Категории раздела
Хімія [2]
Біологія [9]
Трудове навчання [2]
Английский [1]
Класному керівнику [24]
Облако тегов
LiveInternet
Приват банк
Кредитка
Вход
Статистика

Онлайн всего: 0
Гостей: 0
Пользователей: 0
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru