І знову починається весна, 
Так, як було ще в неоліті, 
Лише перша брунька вибухне на віті, 
І знову починається весна! 
І знову починається життя, 
Швидкі шалені зміни на землі, кінчається симфонія зими 
і знову починається краса 
(Звучить ніжна мелодія) 
Ведучий 2 Жінка... перед нею все тьмяніє 
її краса чарує, її ніжність вражає, 
її любов окрилює. 
Вона, як перлина, чиста і досконала, 
Вона, як пісня, яка звучить у серці, 
Вона, вітер, легка і мінлива, 
Вона, як іскра, гаряча і спопеляюча, 
Вона, як мрія, недосяжна і зваблива. 
найкращі слова на світі - все для неї.

Кажуть, що на світі все від жінки, 
Все від неї на оцій землі, 
Перший подих весняної квітки, 
Тепле сонце й в небі журавлі. 
Крик дитини, рідна річ і слово, 
Паросток життя - це все вона, 
На порозі знайдена підкова, 
Щастя не відкрита тайна. 
Хто ж вона? Прекрасна Афродіта, 
Чи можливо, Єва, хто вона? 
неможливо нам її пізнати, 
Не пізнавали всіх основ буття. 
Чи твердиня, нездійснена мрія? 
Чи душі натягнута труна? 
Крапля світла, віра надія, 
Молода, нев'януча весна. 
Яблуневим цвітом, теплим літом, 
Зрілим яблуком чи подихом зими 
все минає, зостається тільки, 
Як святиня, - жінка на землі